Багато росіян, які обрали Францію для відпочинку або проживання, вважають найпривабливішими місцями Париж і міста Лазурного Берега. Тим часом в країні багато невеликих, затишних містечок, в яких і ціни на житло значно нижче, ніж в Сен-Жан-Кап-Ферра, Антібі або Сен-Тропе, і їх чарівність нітрохи не поступається іншим французьким містам, а іноді навіть істотно їх перевищує.
Якщо умови бізнесу або навчання вимагають проживання в столиці, то можна купити квартиру в іпотеку в Парижі. Якщо пристрасть до морських прогулянок на яхті переважує всі інші доводи, а фінанси дозволяють – тоді пряма дорога на Лазурний Берег. А ті, хто мріє про спокійне життя в Європі, маючи середні матеріальні можливості, можуть купити нерухомість в Віссембурге, у Франції. Приїжджаючи в цей крихітне містечко, в якому не проживає і десяти тисяч жителів, потрапляєш в провінційну Європу, відразу в дві країни. Місто розташоване в Ельзасі, зовсім поруч з кордоном, а до 1945 року він належав Німеччині. До сих пір він зберігає риси німецької суворої пунктуальності, але давно обріс чисто французькими деталями, що додають місту особливий, витончений флер. До таких деталей відносяться зростаючі всюди троянди.
Назва міста на різні лади вимовляється як Віссембург, Вісамбург або Вейсенбург, а перекладається воно з німецького як «білий замок». Основу міста поклало абатство бенедиктинців, засноване на цих землях в 30-х роках VII століття. З найдавніших споруд в місті збереглася вежа Шартентум XI століття. Століття по тому поселення отримало статус міста. Тоді ж його прикрасою стала побудована за ініціативою абата Еделін церква в честь святих Петра і Павла. У ній збереглися фрески і вітражі більш пізнього часу – XIV або XV століть. Спочатку церква будувалася в романському стилі. Він простежується в архітектурі притвору та дзвіниці. Пізніші споруди зводилися вже в стилі готики.
У XIV столітті Віссембург увійшов до складу Декаполіса – об’єднання з десяти міст Ельзасу, що входили в Римську імперію. Ці міста мали великі привілеї, політичну самостійність і користувалися самоврядуванням. У XVII столітті після приєднання до Франції ці свободи були загублені. За рік до цієї події не без провини напала Франції сталася пожежа, який зруйнував багато будівель. Ратуша була відновлена в XVIII столітті.
Навколо Віссембурга тягнеться фортечний мур, яка була зведена ще в XIII столітті і повністю перебудована через п’ять століть. В XI столітті починалося будівництво церкви святого Іоанна, але до нашого часу дійшли тільки фрагменти, які стосуються XIII сторіччя.
Польський Король Станіслав Лещинський після битви під Полтавою, позбавлений підтримки шведів і шляхти, жив у вигнанні в Віссембурге шість років з 1719 року. Його дочка Марія стала дружиною короля Франції Людовіка XV.
У 1870 році при Віссембурге відбулося перше в франко-пруській війні бій, в якому французи зазнали поразки. В результаті місто увійшло в нову Німецьку імперію, в складі якої перебував до 1945 року. Незважаючи на те, що державним став французька мова, є школи, де навчання ведеться двома мовами – німецькою та французькою.
Туристів приваблюють численні старовинні будинки споруди XV і XVI століть. По місту тече Лаутер-канал, до якого впритул підходять будинку, виправдовуючи назву «Маленької Венеції».
Ті, кому сподобається в невеликому, але дуже затишному та мальовничому європейському містечку Віссембург, можуть купити квартиру в іпотеку у Франції, користуючись більш привабливими умовами, ніж в Росії.
